UPUTE ZA OBLIKOVANJE RADA

UPUTE ZA OBLIKOVANJE RADA

U Zborniku radova objavit će se rukopisi s Međunarodne ukrajinističke znanstvene konferencije u spomen na Rajisu Trostinsku s dvije pozitivne slijepe recenzije.

Rad ne smije premašiti opseg od 10 autorskih kartica (18 000 znakova uključujući razmake), uključujući sažetak s ključnim riječima na jeziku rada koji prethodi radu, zatim popis literature te sažetak s ključnim riječima na engleskom jeziku.

Prihvaćaju se tekstovi na ukrajinskom, hrvatskom i engleskom jeziku. Objavljuju se isključivo neobjavljeni radovi.

OSTALE UPUTE ZA OBLIKOVANJE RADA:

  • podaci o autoru: na početku članka u lijevome gornjem kutu navesti ime i prezime autora ili grupe autora, mjesto prebivanja (grad) ili naziv ustanove u kojoj autor radi, e-adresu (kosim slovima, font: Times New Roman, veličina 12, prored 1.0)
  • na početak rukopisa uvrstiti sažetak do 150 riječi na jeziku rada zajedno s ključnim riječima (do pet, odvojene znakom točka-zarez), font: Times New Roman, veličina 10, prored 1.0
  • naslov teksta pisati velikim slovima (Times New Roman, veličina 14, bold, centrirano)
  • sadržaj teksta oblikovati u fontu Times New Roman, veličina 12, prored 1.5, obostrano poravnati, margine: normal, 2,5 mm
  • fusnote pisati na istoj stranici, font Times New Roman, veličina 10, bez proreda, obostrano poravnane
  • kosim slovima navode se naslovi knjiga, časopisa, zbornika, novina, rječnika, enciklopedija, zbirke pjesama ili zbornici pripovijedaka i dr.
  • nakon popisa literature uvrstiti naslov članka, sažetak do 150 riječi na engleskom jeziku i ključne riječi (do pet, odvojene znakom točka-zarez), font: Times New Roman, veličina 10

CITIRANJE

Molimo vas da prilikom pozivanja na referentnu jedinicu u tijelu teksta navedete prezime autora na jeziku izvornika, godinu objavljivanja te stranicu na kojoj se nalazi određeni navod, npr.: (Popović 1985: 57), (Тростинська 2014: 147).   

Ilustracije i tablice: numerirano arapskim brojevima; broj tablice/ilustracije koristi se i u članku, npr: Tablica 1.

LITERATURA

U radu pisanom ćirilicom najprije se azbučnim redoslijedom navodi korištena ćirilična literatura, a zatim abecednim redom korištena latinična literatura; za rad pisan latinicom primjenjuje se obrnut redoslijed. U popisu referirane literature jedinice se nižu prema redoslijedu prezimena (prvog) autora. 

Uključuju se samo citirani ili parafrazirani naslovi. 

U slučaju više radova istog autora u istoj godini, bibliografske jedinice treba poredati abecednim/azbučnim redoslijedom naslova rada, a u svakoj jedinici nakon godine treba dodati a, b, c itd. U tekstu se na te jedinice uvijek mora referirati s dodatkom slova, npr.: (Popović 2013a: 142; Popović 2013b: 195).

U nastavku su detaljne upute o navođenju bibliografskih jedinica.

Kosim slovima navode se naslovi knjiga, časopisa i zbornika.

Autorska knjiga

Крижанівська, О. 2010. Історія української мови. Історична фонетика. Альма матер. Академія. Київ.

Bez podataka o autoru

Великий тлумачний словник сучасної української мови. 2005. Упор. Бусел, В. Т. Перун. Київ/Ірпінь.

Rad u zborniku, časopisu, poglavlje u knjizi

Popović, M.; Trostinska, R. 1995. Alograf – grafem – grafemem (i principi pravopisa hrvatskog, ruskog i ukrajinskog) u: Filologija 24-25. 291-296.

Enciklopedija ili leksikon

Ukrajina. 2009. Hrvatska opća enciklopedija. Gl. ur. Ravlić, Slaven. Leksikografski zavod Zagreb.

Internetske poveznice

Popović, M.; Trostinska, R. Suvremeni hrvatski standardni jezik prema suvremenim istočnoslavenskim standardnim jezicima (sustavi vokalnih fonema, grafija). Zagreb. https://hrcak.srce.hr/clanak/142492 (pristupljeno – datum preuzimanja).

Popis izvora i literature dolazi na kraj članka, a prije sažetka.

Napomena

Uredništvo ne odgovara za navode i gledišta iznesena u pojedinim prilozima. Rukopisi koji nisu napisani u skladu s tehničkim zahtjevima uredništva neće se prihvaćati, bit će vraćeni autoru na doradu radi usklađivanja. Autori su članak dužni doraditi prema uputama recenzenata.

Uređen prema uputama oblikovanja i lektoriran rukopis poslati uredništvu do 1. 12. 2024. u Word.docx formatu na ukrajinistika.ffzg@gmail.com . Autori će biti obaviješteni je li njihov rad prihvaćen za recenziranje i objavutri mjeseca od trenutka primitka rukopisa, odnosno do 1. 3. 2025.

Prilikom slanja maila u predmetnicu navesti ime i prezime autora te naslov članka, npr.: (Леся Петровська. Труднощі в опануванні хорватської мови українцями серед дорослої аудиторії: комунікативні бар’єри.), (Silvija Graljuk, Kristijan Dobroslav Zuzija: Komparativna analiza deminutiva i augmentativa u ukrajinskom i hrvatskom standardnom jeziku: morfološki i kontekstualno-semantički aspekt). U naziv Wordova dokumenta unijeti ime (ili imena) autora: prezime, ime, npr.: (Петровська, Леся), (Graljuk, Silvija; Zuzija, Kristijan Dobroslav).  

 • œ

Primjer oblikovanja teksta:

Milenko Popović

Filozofski fakultet Zagreb

mpopovic@ffzg.hr

U ovome se članku (u kojemu su u literaturi navedena tri naša članka (M. Popović, R. Trostinska), koji, dakako, imaju svaki svoju literaturu), ukratko, kontrastivno donose podatci u vezi s latiničnim pismom i grafijom, primijenjenima u bilježenju standardnoga, južnoslavenskoga, hrvatskoga jezika, i s ćiriličnim pismom i grafijom, primijenjenima u bilježenju standardnoga, istočnoslavenskoga, ukrajinskoga jezika (s osvrtom na druga dva istočnoslavenska jezika – ruski i bjeloruski).

Za fonetsku su transkripciju u uglatim zagradama i fonemnu u kosim upotrijebljena uglavnom latinična slova hrvatske abecede, četiri poljskoga alfabeta, dva ćirilična i jedno grčko – sáma, ili u kombinacijama, ili s nekim dodatnim označiteljima (što je sve objašnjeno pri njihovoj uporabi u tekstu) – tako da će se, osim slovā hrvatske abecede, u uglatim i kosim zagradama naći: ié, iê, iē, ĭ, ŭ, ę, ǫ, ey, ei, ye, y, ŋ, ъ, ь, a, λ, ə, ł, ś, ź, γ, γ, ŗ.

Ključne riječi: grafije; grafememi; sintagmofonem; paradigmofonem 

HRVATSKI-UKRAJINSKI

PISMA. GRAFIJE

(S OSVRTOM NA RUSKI I BJELORUSKI)

Suvremeni se hrvatski standardni jezik temelji na novoštokavštini hrvatskoga štokavskoga narječja.

Službeno je pismo u Hrvatskoj latinica, a slova su hrvatske latinične abecede: a, b, c, č, ć, d, dž, đ, e, f, g, h, i, j, k, l, lj, m, n, nj, o, p, r, s, š, t, u, v, z, ž. 

Od 30 navedenih, pet slova služi za bilježenje vokala. Ona su, navedena abecednim redoslijedom, uvijek grafemi samo vokalnih fonema: /a/, /e/, /i/, /o/, /u/.

Primjedbe:

1. Vidi se da u hrvatskoj latiničnoj abecedi nema posebnih slova-grafema za bilježenje refleksā nekadašnjega kratkoga i dugoga jata.

2. Vidi se da su među slovima za bilježenje konsonanata tri dvoslovna slova / digrama – tri dvoslovna grafema (abecednim redoslijedom): dž, lj, nj – u fonetskoj i fonemnoj transkripciji u ovome članku zabilježena su kao: [ǯ] / /ǯ/,  [l’] / /l’/,   [n’] / /n’/.  

(…)

POPIS LATINIČNE LITERATURE

  1. Popović, M.; Trostinska, R. 1995. Alograf – grafem – grafemem (i principi pravopisa hrvatskog, ruskog i ukrajinskog) u: Filologija 24-25. 291-296.
  1. Popović, M.; Trostinska, R. 2006. Ukrajinski jezik (u usporedbi s ruskim i hrvatskim) u: Hrvatska revija 2. 34-45.
  1. Popović, M.; Trostinska, R. 2012. Suvremeni hrvatski standardni jezik prema suvremenim istočnoslavenskim standardnim jezicima (sustavi vokalnih fonema, grafija) u: Rasprave Instituta za hrvatski jezik i jezikoslovlje 38/1. 157-173.
  1. Škarić, І. 1996. Što s hrvatskim standardnim refleksom dugoga staroga jata? u: Govor, XIII, 2. 1-23.
  1. Trostinska, R. 2007. Ukrajinski u: Hrvatski pravopis (Badurina i dr.). Matica hrvatska. Zagreb. 302-303.

POPIS ĆIRILIČNE LITERATURE

  1. Бевзенко, C. П. та ін. 1978. Історія української мови: Морфологія. Наукова думка. Київ.
  1. Беларуская граматика: Частка 1. Фаналогія. Арфаэпія. Марфалогія. Словаутварэнне. Націск. 1985. Упор. Атраховіч, К. К.; Булахаў, М. Г. Навука і тэхніка. Мінск.
  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. 2005. Упор. Бусел, В. Т. Перун. Київ/Ірпінь.
  1. Грищенко, А. П. та ін. 1972. Сучасна українська літературна мова. Вища школа. Київ.
  1. Карпенко, Я. О. 1996. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови: Учбовий посібник для студентів філологічних факультетів. Одес. держ. ун-тет. Одеса.
  1. Ломтев, Т. П. 1956. Грамматика белорусского язика: Пособие для университетов и педагогических институтов. Государ, учебно-педагог. изд. Москва.
  1. Словник української мови, I-ХI, 1970-1980. Наукова думка. Київ.
  1. Сучасна українська літературна мова: Кн. І. Вступ. Фонетика. 1969. Наукова думка. Київ.
  1. Украинская грамматика. 1986. Упор. Русанівський, В. М. Наукова думка. Київ.

CROATIAN – UKRAINIAN

WRITING SYSTEMS. SCRIPTS

(WITH REFERENCE TO RUSSIAN AND BELARUSIAN)

The article contrastively compares the script and orthography principles in use in Croatian Latin alphabet, and the principles and script use in Cyrillic alphabets of East Slavic languages – Ukrainian, Russian and Belarusian.

Keywords: scripts; graphememes; syntagmophoneme; paradigmophoneme

🙞•🙜

Приклад оформлення статті:

Міленко Попович, Раїса Тростинська

Філософський факультет

Загребський університет (Хорватія)

mpopovic@ffzg.hr

Порівняльна характеристика системи вокалізму сучасної хорватської літературної (стандартної) мови і систем вокалізму сучасних східнослов’янських літературних мов. У статті на синхронному рівні (з екскурсами в діахронію) порівнюються система вокалізму сучасної хорватської літературної мови і системи вокалізму сучасних східнослов’янських літературних мов, відзначаються збіги й розбіжності при реалізації голосних і складотворних сонорних приголосних фонем, успадкованих з праслов’янської мови, з чого видно, щорезультати фонетичних процесів, які відбувалися ще в часи спільнослов’янської єдності або починалися в період її розпаду, споріднюють досліджувані слов’янські мови, а результати пізніших фонетичних процесів їх віддаляють.

Ключові слова: хорватська; українська; російська; білоруська; фонологія 

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ВОКАЛІЗМУ СУЧАСНОЇ ХОРВАТСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ (СТАНДАРТНОЇ) МОВИ І СИСТЕМ ВОКАЛІЗМУ СУЧАСНИХ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ МОВ

Хорватська мова належить до південнослов’янських мов, українська, російська і білоруська становлять групу східнослов’янських, хоч у прадалекому минулому, як засвідчує Повість врем’янних літ і збережені ойконіми, гідроніми, ороніми на території України, а в Хорватії й досі побутуючі топоніми: Kijevo, Vinica, Žitnik та ін., хорватські племена проживалиі на теренах України (Русі), які залишили і в VII ст. вже з’явилися на Балканах.

Витоки хорватської мови хорватські вчені вбачають у протохорватських діалектах праслов’янської мови (вона остаточно розпалася в VI ст.), на основі яких сформувалися три окремих хорватських наріччя: чакавське, штокавське і кайкавське (назви наріч відповідають питальним займенникам: ča, što, kaj) зі своїми фонетичними і граматичними (а й лексичними) особливостями. (…)

До появи статті Д. Брозовича вважалося, що в сучасній хорватській мові 5 голосних фонем, не допускалася можливість існування дифтонгічної фонеми, тобто дифтонгічного рефлексу колишнього  довгого ятя (чому сприяв і спосіб його написання літерами: ije, хоч раніше (і в XIX ст.) писали: ie (Brozović 1972: 65).

Ю. Шевельов дійшов висновку, що «фонологічний розвиток української мови простежується від VII ст.» (Шевельов 2002: 47), як і білоруської та російської мов, такого ж висновку, як уже було сказано, дійшли й хорватські вчені відносно першоджерел хорватської мови.

(…)

Література

1. Брицин, М. Я.; Жовтобрюх, М. А.; Майборода, А. В. 1987. Порівняльна граматика української і російської мов. Вища школа. Київ.

2. Карпенко, Ю. О. 1996. Фонетика і фонологія сучасної української мови. Учбовий посібник для студентів філологічних факультетів. Одеський держ. ун-тет. Одеса.

3. Ломтев, Т. П. 1956. Грамматика белорусского языка. Гос. уч.-педаг. изд-во Министерства просвещения Р.С.Ф.С.Р. Москва.

4. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика 1969. За заг. ред. академіка І. К. Білодіда. Наукова думка. Київ.

5. Тростинська, Р.; Попович, М. 2006. Українська і хорватська літературні мови (фонологічні, морфонологічні, морфологічні  проблеми)  у: Компаративні  дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. Випуск 6. Бібліотека українця. Київ. 167-177.

6. Шевельов, Ю. 2002. Історична фонологія української мови. Акта. Харків.

Literatura

1. Brozović, D. 1972.-1973. O ortoepskoj vrijednosti dugoga i produženog ijekavskog jata u: Jezik, Br. 3-5. Hrvatsko filološko društvo u Zagrebu. Zagreb. 65-74, 106-118, 142-149.

2. Moguš, M. 2010. Povijesna fonologija hrvatskoga jezika. Školska knjiga. Zagreb.

3. Popović, M; Trostinska, R. 1995. Alograf – grafem – grafemem (i principi  pravopisa  hrvatskog, ruskog i ukrajinskog) u: Filologija, Br. 23-24. Zagreb. 291-296.

4. Popović, M.; Trostinska, R. 2005. I fonem je znak u: Od fonetike do etike (zbornik radova). Disput. Zagreb. 75-81.

5. Škarić, I. 1996. Što s hrvatskim standardnim refleksom dugoga staroga jata? u: Govor. XIII. 12. Zagreb. 1-23.

COMPARATIVE ANALYSIS OF THE VOWEL SYSTEM OF THE MODERN LITERARY (STANDARD) CROATIAN LANGUAGE AND THE VOWEL SYSTEMS OF MODERN EASTERN-SLAVIC LITERARY LANGUAGES.

The article compares the vowel system of the contemporary Croatian standard language and the vowel systems of contemporary East Slavic languages on the synchronic level (occasionally references the diachronic level as well), it points out similarities and differences in the realization of vowel and consonant syllabic liquid phonemes, inherited from Proto-Slavic.

Key words: Croatian language, Ukrainian language, Russian language, Belarusian language, phonology